Балада "А в нашому Василькові новина стала." Записано 1840 року. у місті Василькові на Київщині.
А в нашому Василькові новина стала:
Молодая Буйнистрівна сина родила;
А вродивши, мале дитя в біле сповила,
А сповивши, мале дитя в Дунай однесла:
— Пливи, пливи, мале дитя, з кінця у кінець,
Шукай собі, питай собі, де твій панотець?
А в нашого отамана болить голова:
Забажалось отаману щуки да лина.
— Рибалочки молодії, киньте невода,
Да піймайте отаману щуки да лина.
Рибалочки молодії кинули невода,
Да й піймали рибалочки маленьке дитя.
Один каже рибалочка: «Це — щука да лин».
Другий каже рибалочка: «Буйнистрівнин син».
Ой понесли мале дитя к отаману в двір,
Да вдарили в Миколаї у великий дзвін.
Всі дівочки-папяночки веселенькі йдуть,
Да па своїх головоньках віночка несуть;
Молодая Буйнистрівна позаду іде,
А на своїй головоньці вінка не несе.
— Ой чого ж ти, Буйнистрівна, смутная ідеш:
(І) на своїй головоньці віпка не несеш?
— Ой я вчора ізвечора недужа була
Да на свою головоньку вінка не звила.
Ой став же пан соцький думать да гадать,
Яку (би) цій Буйнистрівпі кару загадать?
неділю пораненьку в всі дзвони гудуть,
Молодую Буйнистрівну в три нагайки тнуть.
Ой узяли Буйнистрівну під білії боки,
Да вкинули Буйнистрівну у Дунай глибокий.
— Пливи, пливи, Буйнистрівно, пливи, не топи,
До своєї матусеньки стиха говори:
Ой є в тебе, моя мати, іще дочок п’ять,
Да пе пускай на досвітки, хай дома сидять;
Ой є в тебе, моя мати, да ще дочок сім,
Да не пускай на досвітки, бо те ж буде всім!
إرسال تعليق