Єфімов Микола Андрійович: Життя та творчість

Єфімов Микола Андрійович народився  9 травня 1914 року в селі Радивонівка Запорізької області. По закінченні школи вступив до Мелітопольського педінституту де у 1936 році познайомився з  Галиною Петрівною Назаренко. Галина Петрівна була родом з Васильківщини, народилась в селі Ковалівка 18 січня 1918 року. Після закінчення педінституту Микола та Галина одружилися поселившись в селі Уладівка Вінницької області. У 1939 році Миколу Андрійовича забирають в армію і відправляють на Радянсько-фінську війну. Через деякий час його комісують із -за проблем з серцем. Але під час другої світової війни його знову мобілізують і він знаходиться на передовій до самого кінця війни. Перемогу зустрічає в Празі. 

Під час служби

По закінченні війни Микола Андрійович та Галина Петрівна в пошуках житла знаходять можливість жити та викладати у Васильківській середній школі №2. Спочатку працюють і живуть прямо у будівлі школи (сучасний центральний корпус Васильківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, вулиця Покровська, 2)в центрі Василькова. Потім переселяються в будинок початкової школи №2 на вулицю Рози Люксембург, 13. Там подружжя живе деякий час прямо в школі. І лише у 1952 році у Миколи Андрійовича з'являється можливість отримати ділянку поряд зі школою на вулиці Ватутіна, де він і будує будинок для сім'ї. Тим часом Галина Петрівна викладає у школі №1, а Микола Андрійович переходить працювати У Васильківську середню школу №7. 

Єфімови тісно дружили та спілкувалися із родиною Приймаків, Василем та Тамарою, теж педагогами з шкіл міста Василькова.

Єфімова Галина Петрівна

Єфімова Галина Петрівна працювала вчителем біології та хімії у Васильківській середній школі №1 Єфімов Микола Андрійович працював вчителем математики та креслення, 

Як давно в Миколи Андрійовича з’явилася пристрасть до малювання, невідомо. Самоучка, малювати олівцем у блокноті або на чернетці йому подобалось завжди, навіть під час війни але саме у Василькові він почав писати картини олією. Ні коли і ні де цьому спеціально не вчився. Вдома у Василькові мав велику колекцію репродукцій картин. Захоплювався живописом та намагався робити копії художників: Шишкіна, Айвазовського, Левітана. В останні роки життя багато малював вже сам, не повторюючи відомих художників.

Незадовго до смерті Миколи Андрійовича Галина Петрівна, розуміючи, що його незабаром не стане, передала до Васильківського краєзнавчого музею картини, не вникаючи у подробиці їх опису. Після смерті Миколи Андрійовича  частина картин так і залишилась в музеї.

Інтернет-проект «Таємниці Василькова» висловлює велику вдячність онуці Миколи Андрійовича, Олені Гідзиль, за надану інформацію та фото з родинного архіву.