Історія Васильківської школи №2

Системи народної освіти до та після революції 1917 року значно відрізнялись одна від одної. Революція здійснила значну трансформацію існуючих типів, але ще більше вона внесла змін у різноманітність типів освітніх установ. В післяреволюційний період з’явились такі види освітніх установ, які в минулому були або випадковим явищем, або тільки зароджувалися (дошкільні заклади, клуби, школи малограмотних тощо), або взагалі були відсутні (рабфаки, хати-читальні, совпартшколи та ін.) .

Школа під номером 2  з’явилась в місті Василькові одразу після встановлення радянської влади, після того як комуністична партія й радянський уряд проголосили кампанію з ліквідації неписьменності (лікнеп). Отже появу навчального закладу можна віднести до 1920-х років XX сторіччя. В ті часи у заможних мешканців міста Василькова на потреби партії було відібрано багато будинків. Очевидно в одному з таких будинків, що знаходився на княжому дитинці поблизу собора Антонія і Феодосія і розпочалась історія Васильківської школи №2. За переказами в ті часи школи давали тільки базову початкову освіту. Учні не ділилися на класи за віком, а сиділи разом. 

Будинок в якому розпочалась історія Васильківської школи№2 (фото М.П. Хворостенко 1952 рік)

У 1940 році Рада Народних Комісарів СРСР приймає рішення покласти частину витрат, що стосуються навчання в середніх школах та вищих навчальних закладах СРСР на громадян. І у зв'язку з цим виходить постанова про запровадження з 1 вересня 1940 року у 8, 9 та 10 класах середніх шкіл та у вищих навчальних закладах платного навчання. Як згадував Петро Михайлович Биковський, платня за навчання у старших класах Васильківських шкіл становила 140 карбованців, що було досить великою сумою на той час. І відповідно обмежувало кількість охочих здобути освіту.

Фото 1940 року Школа № 2, 6-й клас. Знизу третій ряд другий праворуч - Директор школи Цефанський Лев Соломонович поруч його дружина.

Фото 1940 року Школа № 2, приблизно 6-ий клас. Знизу третій ряд другий праворуч - Директор школи Цефанський Лев Соломонович поруч його дружина.

Після того як під час другої світової війни, 31 липня 1941 року, місто окупували німецько-фашистські війська, навчання у школах припинилося. Будівлі шкіл німці використали для своїх потреб. Так, у новій шкільній будівлі по вулиці Шевченка №38 було влаштовано пункт збору молоді для відправки на роботи до Німеччини. Будинки деяких шкіл використовувалися як стайні, а на території сучасного НВК №4 (мікрорайону Піски) був табір полонених. 

Таким був Васильків у післявоєнні роки

Після звільнення Василькова від фашистів, починаючи з 1944 року, місто почало активно відновлюватись. В будівлі по вулиці К. Маркса №20 (зараз вул. Соборна) відновились заняття школи № 2. В післявоєнні роки діяла постанова про роздільне навчання дівчат та хлопців, тому в школі біля собору навчались виключно хлопці. Навчання дівчат відбувалось в будинку по  вулиці Рози Люксембург № 3.

Закинута будівля колишньої філії школи №2 по вул. Рози Люксембург

В 1954 році спільне навчання було відновлено, і початкові класи Васильківської школи №2 розмістилися в будівлі на вулиці Рози Люксембург №3. Воно вже в ті роки було старим. Колишні учні згадували, що у школі було дуже холодно. В будинку по вулиці К. Маркса № 20 (зараз вул. Соборна) було влаштовано дитячу лікарню. І після того як у 80х роках було збудовано нову дитячу лікарню стару будівлю було зруйновано.

Завуч молодших класів Половна Зоя Григоріївна на уроці в початковій школі

Ігри на подвір'ї філії Васильківської школи№2

В будівлі що знаходиться в центральній частині міста по вулиці Покровській №2 до війни знаходилась школа №3. Після звільнення міста Васильківська школа№3 переїхала в приміщення по вулиці Шевченка №38 та починаючи з 1944 року в приміщенні по вулиці Покровська №2 було відкрито центральний корпус школи №2.

Будинок на вулиці Покровській №2 (фото М. П. Хворостенко1952 рік)

Після звільнення міст від німецько-фашистських загарбників багато шкіл дату свого народження визначали роком відновлення навчання. Так сталося і з Васильківською школою №2 її офіційним роком народження вважається 1944 рік.

Столітній Петро Давидович

З моменту другого народження і до 1950 року директором школи був Столітній Петро Давидович.

Повоєнне шкільне фото

25 січня 1950 року на посаду директора школи був призначений Рудченко Прокіп Миколайович. Колишній військовий, після демобілізації працював другим секретарем райкому партії, згодом став директором школи, викладав історію.

Рудченко Прокіп Миколайович

У цей період в школі працювали та викладали вчителі:

Меньшикова О.К. - вчитель історії;

Меньшикова З.К. - вчитель математики;

Єфімов Н.А. - вчитель математики;

Столпер Л.С. - вчитель фізики;

Березанська В.Ф. - вчитель української мови та літератури;

Романченко В.І. - вчитель української мови та літератури;

Лісняк О.С. - вчитель хімії;

Крупін Б.С. - вчитель креслення;

Керєєв Ю.О. - вчитель німецької мови;

Вайсман С.П. - Військовий керівник, викладач фізкультури;

Шокун О.Ф. - вчитель англійської мови;

Корнюшенко Н.О. - вчитель початкових класів;

Гуринович В.Ф. - вчитель фізкультури;

Оленська О.І. - вчитель історії;

Добровольська З.В. - вчитель історії.

Випуск 8-А класу 1954 рік

Школа була російською. Навчалися в ній переважно діти військовослужбовців, які за радянських років дуже часто переїжджали зі своїми батьками з міста до міста.

З 1955 по 1976 директором школи працювала Корнова Ніна Іванівна, завучем з 1955 по 1957 рік. працював Болгарин Павло Дмитрович, з 1957 року заступником директора школи з навчально-виховної роботи працювала Горбонос Галина Антонівна. Першим організатором позакласної роботи була Шапорова М.Л.

Корнова Ніна Іванівна

Старшими піонервожатими у цей період працювали випускники школи - Тараканова Л.М., Костюк Т.І., Коробко В.В.

21 ювілейний випуск 1967 рік

У період з 1964 по 1966 рік будинок школи було реконструйовано за рахунок прибудови та збільшення кількості класних кімнат.

Протокол №12(Про хід будівельних робіт під час добудови шкільних приміщень)

У 1976 році директором школи був призначений Карпеко А.А.. Заступником директора школи з навчально-виховної роботи з 1974 по 1987 рік працювала Руденко Т.Ф.

Карпеко А. А.

За радянських часів школа жила втілюючи в життя рішення квітневого (1934 року) Пленуму ЦК КПРС, проводила велику роботу з організації продуктивної роботи учнів разом із базовим підприємством — Васильківським заводом «Електроприлад». Підтримувалися тісні зв'язки із підприємством № 2 с. Калинівка, радгоспом «Жовтневий».

На екзамені

У школі функціонувала піонерська дружина, що складалася із 15 піонерських загонів. Піонери вели літопис Великої Вітчизняної війни. Учні школи брали активну участь у міських оглядах та конкурсах, посідали перші місця на предметних олімпіадах серед шкіл міста, багато з них були учасниками обласних та республіканських олімпіад.

Велика робота проводилася з військово-патріотичного виховання. Щороку 65-70% юнаків-випускників вступали до вищих та середніх військових училищ. Вони були найчастішими гостями учнівського колективу. На зльоті відмінників з початкової військової підготовки команди школи займали перші місця. Організовувалися туристичні походи, поїздки місцями бойової слави,

Під керівництвом Добровольської З.В. — заслуженого вчителя України, кавалера ордена А. Макаренка, було створено експедиційний загін, який вивчав та збирав матеріали “Декабристи на Васильківщині”. Цей загін брав участь у обласній та республіканській краєзнавчих конференціях. На основі зібраних матеріалів було створено музей.

В музеї "Декабристи на Васильківщині"

Комсомольська організація разом із піонерською провели велику пошукову роботу щодо Героя Радянського Союзу Копцова Василя Олексійовича – першого командира 7-го Гвардійського ордена Леніна, двічі Червонопрапорного, ордена Суворова, Київсько – Берлінського танкового корпусу; бойового шляху танкових бригад, що входили до складу корпусу та звільняли м. Васильків у листопаді 1943 року.

Вчитель креслення, методист, ветеран Великої Вітчизняної війни Яревський Л.О. разом з учнями створили та оформили музей бойової слави, в якому екскурсії проводили екскурсоводи школярі. Також у музеї проходили зустрічі із ветеранами Великої Вітчизняної війни. Учні школи листувалися з ветеранами 55-ої армії.

Шкільний музей

Багато випускників школи обрали професію вчителя. У своїй рідній школі працювали та працюють випускники: Сутягіна Р.Л., Беспалова Т.І., Савченко Л.М., Завадська О.І., Слободянюк Л.В., Немшилова Л.О., Капітан Л.О. , Медведєв В. В., Педько Г. Г., Бойко Л. В.

У школі працювали та працюють династії вчителів: Рудченко П. П., Рудченко В. Ф., Рудченко Л. І., Яревський Л. О., Яревська О. І. та їхня дочка Сутягіна Р. Л.. Карпеко О. А. .і його дочка Капітан Л. О..

У педколективі школи працювали та працюють вчителі-методисти: Карпеко А. А., Шерстюк Л.Я., Яревський Л. О., Цовма А. Г., Усіченко Н. В., Педько Г. Г., Портнова В. В. ., Беспалова Т.І., Демиденко Т.В., Пономаренко О.М., старші вчителі: Лісовська В. В., Леонтьєва Н.І., Єфімова О.М.. Багато випускників школи обрали професію військового, адже поряд з ними працювали військові керівники: Скороходов Ф. М., Шершньов М. А. та Кравець І. Т.

У стінах школи навчалися доктор технічних наук, професор, полковник, викладач Академії ім. Жуковського Гуляєв В.В.,

доктор технічних наук, полковник Цифанський С.Л.

лікар-космонавт Філіппов С.,

кандидат фізичних наук, викладач МДУ Кузнєцов В.,

кандидат технічних наук інституту теоретичної фізики Академії наук УДСР Трушевський О.О.,

кандидат біологічних наук, викладач Київського медичного Інституту (Національного університету імені О. О. Богомольця) Корнюшенко О.М.,

режисер студії «Мосфільм» Дмитрієвський В. М. І багато інших видатних діячів, які працюють на благо нашої Батьківщини.

Після 1984 року, коли було збудовано нову будівлю для Васильківської школи №3, класи з четвертого по сьомий були переведені у колишнє приміщення третьої школи за адресою вулиця Т. Шевченка 38. А через деякий час туди було переведено і всю початкову школу.

Сучасна філія Васильківської школи №2 

Фото вчителів із випускного альбому 1992 року

1993 року школа отримала статус української школи з російськомовними класами.

Як і в минулі часи, колектив школи № 2 виховує нові покоління учнів у найкращих педагогічних традиціях, заснованих на моральних цінностях та дусі патріотизму.

Останній дзвоник