В 1890 році дворянський священик П. Кащинський отримав дозвіл від Білоцерківської єпархіальної ради, якій був підпорядкований, на будівництво школи у передмісті Піски, а саме в центральній частині передмістя де був розташований Скорий хутір. Витративши на це 320 карбованців. Будували шкільне приміщення жителі Т. Могилка, Т. Кривша та інші без жодного плану, не враховуючи гігієнічних вимог, в одній половині школи була класна кімната площею 64 м2, в іншій — помешкання для вчителя.
 |
| Скоро-хуторянська церковно-парафіяльна школа |
У 1892 році з'явилася вивіска «Скоро-Хуторянська трикласна церковно-парафіяльна школа». Саме цього року у школі почали навчатися діти. У класній кімнаті одночасно навчалися три групи учнів. На всіх був один учитель Бобир Микита Тихонович, який працював у 1903–1905 роках. У 1904 р.
 |
| Бобир Микита Тихонович |
Перший учитель школи Бобир Микита Тихонович згадував: «Усього дітей у селі було в 1904 році – 210 осіб, а в школі навчалося близько 30%, та й багато хто з них не закінчував навіть 2 групи. Третю групу закінчувало 11-13 осіб.
У школі було три дошки для письма (для кожної групи по одній), 24 грубо тесані лавки, які стояли в три ряди відповідно до кількості учнів у групах, і одна рахівниця, виготовлені батьками. У кутку перед учнями були прути чи квадратна лінійка, якими вчителі карали учнів. Навчання у школі розпочиналося після закінчення сільськогосподарських робіт, тобто з жовтня, і закінчувалося на початку травня. Внутрішній розпорядок закладу визначав на власний розсуд священик, який завідував школою. Учні першої групи писали, другої рахували, третю перевіряв священик чи вчитель.
 |
| Свідоцтво про закінчення Скорохуторянської церковно-парафіяльної школи |
У 1918-1920 pp. школа не могла нормально функціонувати через громадянську війну, 1920 р. шкільне приміщення за підтримки громадськості села було капітально перебудовано, розширено, тому що до школи прийшли і переростки, які не мали змоги вчитися до революції. Місцеві органи влади виділили кошти для реконструкції приміщення, та 1912 року у ньому було вже дві класні кімнати. Вчилися дві зміни. З 4-го класу учні ходили на навчання до міста Василькова.
У січні 1937 року загальні збори колгоспників села ухвалили рішення про будівництво нового шкільного приміщення. Колгосп маючи частину будівельних матеріалів, купив на злам Покровську церкву у Василькові. 60 колгоспників щодня працювали на будівництві нової школи під керівництвом досвідченого майстра К. Головка. За рішенням колгоспників було влаштовували недільники. Незабаром облвиконком виділив 154 тис. карбованців для закінчення будівництва. До 1 вересня 1937 р. школа була зведена. Діти села здобули нове світле помешкання з просторими класами. У новій школі 8 класних кімнат на 45 учнів кожна, спортзал, піонерська кімната, учительська, кабінет директора, бібліотека. У 1936 році відбувся перший випуск 22 учнів 7-го класу.
 |
| Учні |
Під час війни фашисти у школі влаштували ттабір військовополонених. Після звільнення Василькова в листопаді 1943 року в школі був розташований шпиталь, де лікували поранених радянських воїнів. Але вже в лютому 1944 р. школа починає функціонувати.
 |
| Перший післявоєнний випуск 1945 року |
У період з 1945 по 1950 роки школа має статус неповної середньої. Але для жителів Пісків школа набуває статусу певного культурного центру. Тому що за відсутності в селі клубів всі концерти, дискотеки та інші масові заходи проходили саме в школі.
 |
| Учні 2 класу Школи №4 1947 рік |
 |
| Випуск 7 класу 1949 - 1950 навчальний рік |
З 1951 по 1958 роки школа набуває статусу середньої школи, але вже починаючи з 1959 року знову стає неповною середньою школою. Оскільки школа була на території колгоспу, діти щороку брали активну участь у збиранні врожаю.
 |
| Васильківська семирічна школа №4 |
Своє перше п'ятдесятиріччя школа зустріла разом зі своїм директором КлименкоО Ольгою Федорівною, яка у 1984 році очолила колектив неповної середньої школи № 4 м. Василькова. Також за період директорства Ольги Федорівни було збудовано Нову сучасну будівлю для школи. Саме в ньому сьогодні навчаються діти мікрорайону Піски.
Серед відомих випускників Кривша Марія Василівна, яка у 1992 р. за мужність та відвагу у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів, була нагороджена медаллю «За бойові заслуги» орденом Вітчизняної війни 2 ступеня. За час існування школи директорами були: Малахова Г.С., Бобова М. А., Чебаненко Н. М., Бачинський М.Ф., Клименко О. Ф. Зараз школу очолює директор -Нікіфорова Тамара Миколаївна, У 2009 - 2010 навчальному році школа отримала статус Навчально-виховного комплексу, у зв'язку з тим, що школа крім Звичайних класів включає себе ще й дитячий садок.
У 2020 році школа отримала статус опорного закладу до якого підключились Вільшанська, Тростинська та Яцьківська філії.
Дописати коментар